«Перебиті ноги, переломи, шок, кров. У мене вже нема еротичних снів. У мене вигорає душа. Просто механічно працюю, механічно їм, механічно жартую і сміюсь», - пише автор нашої нової книги. І саме цими словами ми починаємо знайомити вас із нею!
«Уламки з-під Авдіївки. Замість казок сину» - книга-щоденник військового медика з самого пекла першого року війни і водночас розповідь батька своєму сину, якого він не бачив увесь цей час.
«Ось де я, синку, був, поки ти ріс без мене. Ось що я, синку, робив, поки не водив тебе в садочок, не грався з тобою і не обіймав тебе і маму»…
Олександр Гоменюк - ортопед-травматолог однієї з київських лікарень, який з перших днів війни рятує на фронті життя поранених.
А «Уламки з-під Авдіївки» - книга, у якій Олександр описує свої будні і будні солдатів, яких реанімує, яким перев’язує рани, а також - трупи, які, на жаль, йому доводиться оглядати.
«Чому важливі щоденники, записки, вірші військових вже і зараз? - пише Олександр. - Бо пам’ять стирає деталі».
А саме їх надважливо зберегти, щоб знати самим і передати дітям документальні свідчення очевидців про цю війну, бо ж за їх відсутності москва, як завше, спотворить факти й покаже їх світу викривленими собі на користь.
Тож переходьте за посиланням і замовляйте, аби закарбувати в пам’яті ті історичні миті, які творяться щодень - тут і зараз! Вартість книги за передзамовленням 250 грн. З друку отримаємо на початку липня!
А нижче залишимо кілька фрагментів для ознайомлення:
🔸 «Ми не можемо врятувати всіх. Хоча і намагаємося. Двоє хірургів, анестезіолог, травматолог, двоє терапевтів, дві медсестри. Три літри рідини, адреналін, година качання по черзі. Але ми програли, бо ампутація ноги, перебите передпліччя, вирваний шмат гомілки і велетенська крововтрата. Зробили все, що могли, і нам всім погано».
🔸 «Бувають такі моменти, коли виїжджаєш на точку евакуації, а приїхавши, бачиш у багажнику джипа чорний мішок. Два кульових поранення в груди, одне в скроню і ще одне за вухом. Поранення несумісні з життям – коротка і дуже жорстока фраза».
🔸 «Наша війна нагадує одночасно всі війни XX століття.
Ну, і, звісно, всі війни з московитами, Юрій Немирич та Рейнольд Гайденштайн підтвердять, що їх військова традиція – катування і вбивства мирного населення.
🔸 «Привезли трьох хлопчиків з відбитих позицій. Вони пролежали там місяців зо п’ять. Марно навіть намагатися встановити причину смерті. Причину того, чому голова лежить окремо,чому ноги відділені від тулуба встановить хіба що патологоанатом. Але у двох знайшлися документи, а у одного був нагрудний патч із прізвищем. Нарешті вони повернулися додому»…
